- шибати
- Ши́бала собо́ю:-- кидалася [51]
Толковый украинский словарь. 2014.
Толковый украинский словарь. 2014.
шибати — I а/ю, а/єш, недок., розм. 1) перех. і неперех. Ударяти по чому небудь, ударятися об щось; бити, битися. || перен. Раптово, несподівано з являтися (про думки, почуття). 2) неперех. З великою силою і швидкістю спалахувати, вихоплюватися звідкись… … Український тлумачний словник
шибати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
шибать — шибить бросать, бить , ушибить, шибкий, ошибаться, ошибка, укр. шибати метать , блр. шыбаць, др. русск. шибати бить, греметь, поражать , ст. слав. шибати μαστίζειν (Супр.), болг. шибам бью, хлещу (Младенов 693), сербохорв. ши̏бати, ши̏ба̑м пороть … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
шибатися — а/юся, а/єшся, недок., розм., рідко. 1) Кидатися, метатися. 2) перен. Раптово, несподівано з являтися (про думки, почуття). || Те саме, що шибати I 2) … Український тлумачний словник
шибнути — ну/, не/ш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до шибати I. || безос … Український тлумачний словник
віяти — I 1) (про повітря рухатися), повівати, дути, подувати, подихати, подихувати, дихати, провівати, провіювати, провіяти, продувати, продути, продимати, дмухати, дмухнути, завівати, завіяти, задувати, задути, задимати, тягти, тягнути, потягати,… … Словник синонімів української мови